ПОЛОЖЕННЯ
Про Раду Євангельських Протестантських Церков України
1. Рада Євангельських Протестантських Церков України (далі – Рада) є представницьким міжконфесійним консультативно-дорадчим органом, що діє на громадських засадах.
2. Рада утворена з метою об’єднання зусиль євангельських протестантських Церков (релігійних об’єднань), які підписали Декларацію про утворення Ради Євангельських Протестантських Церков України (далі – Декларація), задля захисту принципів свободи совісті та віросповідання, рівності всіх релігійних організацій у своїх правах, поширення християнських цінностей і моралі.
3. Рада будує свою роботу на засадах рівності та рівноправ’я, поважного ставлення до внутрішніх настанов і традицій усіх офіційно діючих в Україні Церков і релігійних організацій.
4. Рада є незалежною від будь-яких політичних партій, рухів, інших громадських формувань та їх керівних органів.
5. У своїй діяльності Рада керується біблійними принципами, Конституцією України, чинним законодавством України про свободу совісті та релігійні організації, іншими законодавчими актами та міжнародними договорами України у тій частині, що стосується релігійних організацій, Декларацією і цим Положенням.
6. Основні завдання Ради:
– поширення діалогу серед Церков, налагодження братерських стосунків і співпраці у поширенні християнських євангельських істин та відродженні християнської моралі у суспільстві;
– координація та узгодження спільної позиції євангельських протестантських Церков України на міжконфесійному, державному та міжнародному рівнях;
– сприяння міжконфесійному взаємопорозумінню та злагоді у суспільстві;
– встановлення партнерських відносин між державою та церквою задля духовного відродження українського суспільства;
– обговорення актуальних питань релігійного життя та підготовка взаємоузгоджених пропозицій по вдосконаленню чинного законодавства в першу чергу з питань, що стосуються релігії, духовності і моралі;
– організація та проведення конференцій, семінарів, нарад тощо з питань духовності, застосування і додержання законодавства;
– налагодження співпраці з органами державної влади і органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями у сферах спільної відповідальності перед Богом та суспільством.
7. Для забезпечення виконання своїх завдань Рада:
– звертається до органів державної влади і органів місцевого самоврядування, а також до керівних органів неурядових і релігійних організацій з відповідними пропозиціями і соціальними ініціативами;
– звертається в установленому порядку до органів державної влади і органів місцевого самоврядування, державний установ і неурядових організацій з метою отримання інформації, необхідної для роботи Ради;
– залучає до роботи експертів і фахівців з питань, що вносяться на розгляд Ради;
– може приймати звернення до громадськості і до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
8. До складу Ради на добровільній основі входять керівники Церков (релігійних об’єднань) України, статути яких зареєстровані в установленому законом порядку, які підписали Декларацію у порядку, передбаченому цим Положенням.
9. Підставою для вступу до складу Ради є заява керівника Церкви (релігійного об’єднання) встановленого зразка, яка розглядається членами Ради на своєму засіданні.
Заявник набуває статусу члена Ради в разі одностайної підтримки дійсними членами Ради.
Основними підставами прийняття рішення про відмову щодо вступу до складу Ради та про виключення зі складу Ради керівника Церкви є:
участь у діяльності та/або займання керівної посади в політичній партії чи в іншому громадсько-політичному формуванні;
якщо з боку відповідної особи зафіксовані факти образи релігійних почуттів віруючих, наклепів, розпалювання релігійної ворожнечі та інших дій, несумісних з принципами свободи сповідання, толерантності та християнської моралі.
10. Керівники Церков (релігійних об’єднань) України, які не входять до складу Ради, можуть отримати статус спостерігачів на підставі відповідної заяви та за умови одностайної згоди членів Ради.
Спостерігачі можуть приймати участь у засіданнях Ради з правом дорадчого голосу.
Вихід керівника Церкви (релігійного об’єднання) із Ради є вільний. Членство в Раді вважається припиненим з моменту надходження до Ради письмової заяви від керівника Церкви (релігійного об’єднання) про вихід із Ради.
11. Основною формою роботи Ради є засідання, що проводяться за необхідністю, але не менше одного разу на три місяці.
Головують на засіданнях члени Ради почергово за попереднім погодженням.
На підставі рішення Ради на її засідання можуть запрошуватись з правом дорадчого голосу експерти і фахівці, представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також неурядових організацій.
12. Засідання Ради вважається правомочним, якщо усі члени Ради повідомлені про дату, час і місце його проведення і на ньому присутні 2/3 її членів.
Рада приймає рішення на своїх засіданнях шляхом консенсусу.
13. Для організаційного забезпечення роботи Рада може створювати Секретаріат, склад якого визначається Радою, але у кількості не більше 10 осіб.
Секретаріат очолює Виконавчий секретар Ради, який обирається на засіданні Ради.
Членами Секретаріату можуть бути представники Церков (релігійних об’єднань), які входять до складу Ради.
14. Положення про Раду Євангельських Протестантських Церков України, а також зміни і доповнення до нього, затверджуються 3/4 від складу Ради.
